Однією з небагатьох плодових культур, сезон якої можна розтягнути від початку липня до кінця серпня, просто підбираючи сорти з різними строками дозрівання є абрикос. Проте садівники-початківці нерідко купують саджанці, не замислюючись над цим поділом, і в результаті всі дерева в саду плодоносять одночасно. Щоб цього уникнути, варто розібратися, чим ранні, середні та пізні сорти абрикоса відрізняються між собою і як кожна група веде себе в умовах українського клімату. Це допоможе зробити зважений вибір та уникнути розчарувань.
Перший урожай вже в липні з ранніми сортами абрикоса
Ранні абрикоси дозрівають у першій половині липня, іноді вже наприкінці червня в теплих регіонах. Головна перевага таких сортів полягає в тому, що їхні плоди потрапляють на стіл тоді, коли інші фрукти ще не встигли. Попит на ранні абрикоси традиційно високий, особливо на ринках і в господарствах, орієнтованих на продаж.
Водночас ця група має один недолік, ранні сорти цвітуть першими, а значить, їх квіти найбільш вразливі до поворотних весняних заморозків. Навіть короткочасне зниження температури у квітні здатне знищити весь майбутній урожай. Для регіонів із нестабільною весною це серйозний ризик.
М’якоть ранніх абрикосів зазвичай соковита, але не дуже щільна. Плоди швидко перестигають і погано переносять транспортування, тому їх переважно споживають свіжими або одразу пускають на переробку. Термін зберігання без охолодження не перевищує 3-5 днів.
Серед популярних представників цієї групи Самурай, Робада, Пріция, Том Кот. Вони добре почувають себе у південних і центральних областях України.
Найпоширеніша і найстабільніша група середніх сортів абрикоса
Абрикоси середніх строків дозрівання збирають у другій половині липня. Це найширша і найрізноманітніша група, до неї входять сорти з різним забарвленням плодів, різною щільністю м’якоті й різним призначенням, від столових до переробних.
Середній строк цвітіння знижує ймовірність потрапити під весняні заморозки порівняно з ранніми сортами, але повністю не виключає такий ризик. У більшості регіонів України середні абрикоси плодоносять стабільніше і рідше втрачають урожай через погодні умови.
Плоди середніх сортів добре підходять і для свіжого споживання, і для заготівлі варення, компотів, сушіння. Їхня м’якоть зазвичай щільніша за ранню, що дає змогу перевозити плоди на невеликі відстані без втрат. Урожайність у більшості представників цієї групи висока, дерева швидко входять у плодоношення на 3-4 рік після посадки.
Серед перевірених сортів цієї групи варто згадати Сандроп, Ананасний, Хар Огем, Курезія, Леді Кот, Харкот. Вони формують великі або середні плоди з характерним помаранчевим забарвленням і приємним кисло-солодким смаком.
Щільна м’якоть, довший сезон і краща лежкість пізніх абрикосів
Пізні сорти дозрівають наприкінці липня або у серпні, а деякі різновиди продовжують плодоносити до початку вересня. Завдяки зміщеному строку цвітіння вони практично не ризикують потрапити під квітневі заморозки, тому стабільніше плодоносять у зонах ризикованого садівництва, наприклад на Поліссі, у Лісостепу, в північних областях країни.
М’якоть плодів пізніх сортів, як правило, щільніша й насиченіша. Вони краще переносять транспортування і довше зберігаються, за умови дотримання температурного режиму плоди лежать до 2-3 тижнів. Для фермерів, які реалізують врожай через торговельні мережі або возять плоди на дальні відстані, це суттєва перевага. Асортимент пізніх абрикосів досить широкий:
-
класичні великоплідні форми з жовто-помаранчевою шкіркою та насиченою солодкою м’якоттю;
-
чорні сорти з темним забарвленням і незвичайним смаком;
-
гібриди абрикоса зі сливою або персиком;
-
десертні та ананасні різновиди з медовою структурою плоду.
Серед відомих представників пізньої групи – Фріссон, Харгранд, Нельсон, Фарліс, Фарбелі, Сірена. Для тих, хто шукає найпізніші строки збирання, підійдуть сорти Фаркло, Фардао, Пайве та міжвидовий гібрид Флейвор Квін. Рідкісні темні різновиди Чорний Персиковий та Шлор Циран частіше використовують для декоративних цілей або оригінальних заготовок.
Що врахувати при виборі сорту абрикоса за строком дозрівання
При виборі саджанця варто зважити на декілька практичних моментів:
-
Регіон вирощування. У південних областях добре себе почувають усі три групи. Для Полісся та Лісостепу надійнішими будуть середні та пізні сорти з підвищеною морозостійкістю;
-
Мета вирощування. Для свіжого споживання підходять десертні форми будь-якого строку. Для переробки та продажу зручніші середньо-пізні та пізні сорти із щільною м’якоттю;
-
Площа саду. Якщо місця достатньо, раціонально посадити по одному дереву з кожної групи, так можна забезпечити безперервне плодоношення протягом усього літа;
-
Запилення. Більшість сортів абрикоса частково самозапильні, але поруч із деревами різних сортів урожайність зростає помітно.
Якщо сад невеликий і є можливість посадити лише одне дерево, перевагу варто надати середньому або пізньому сорту, вони стабільніші в плані врожаїв і дають плоди з кращою лежкістю.
