Всесвітня декларація про боротьбу з сепсисом

Сепсис є одним із найпоширеніших і несвоєчасно діагностовуваних захворювань як у високорозвинених державах, так і в країнах, що розвиваються. У світі щорічно від сепсису потерпають від 20 до 30 мільйонів пацієнтів, з яких понад 6 мільйонів випадків припадає на неонатальний період і період раннього дитинства, і понад 100 тис. випадків – на материнський сепсис. Щокілька секунд у світі сепсис забирає життя однієї людини.

За останнє десятиліття у розвинених країнах захворюваність на сепсис щорічно зростала на 8-13 %. Зараз від сепсису помирає більше людей, ніж від раку кишківника і грудей разом узятих. Причини такої ситуації є різними, але, зазвичай, вони включають старіння населення, зростання частоти застосування високо ризикованих оперативних втручань у всіх вікових групах, а також розвиток стійкості бактерій до антибіотиків і появу вірулентніших інфекцій. У країнах, що розвиваються - це недоїдання, бідність, відсутність вакцин і неможливість своєчасного лікування.

Незважаючи на значну поширеність, для загалу сепсис є невідомою хворобою і часто помилково трактується як «зараження крові». Сепсис виникає, коли реакція організму на інфекцію спричиняє ураження власних тканин та органів. Це може призвести до шоку, множинної недостатності органів та смерті, особливо при пізньому виявленні та несвоєчасному лікуванні. Незважаючи на досягнення сучасної медицини, включно з вакцинами, антибіотиками і невідкладною допомогою, сепсис і надалі залишається основною причиною смерті від інфекцій – з показником лікарняної смертності 30-60%.

З метою зупинки зростання захворюваності і вживання необхідних кроків для зміни тенденції глобального росту смертності від сепсису на зворотну, ми – всесвітня спільнота з боротьби з сепсисом – оприлюднили цей всесвітній заклик до дії.

Ми просимо всіх організаторів, шляхом визначення п’яти ключових цілей, викладених нижче, ініціювати необхідні пріоритетні дії та забезпечити ресурси і підтримку урядів, агентств з розвитку, професійних організацій та уповноважених груп у галузі охорони здоров'я, філантропів і добродійників, приватного сектора та суспільства в цілому.

Ми закликаємо кожну країну сформувати поетапний, здійсненний план розвитку, який би забезпечив досягнення цих цілей до 2020 року.

Глобальні цілі:

  • Включити проблему сепсису в програму розвитку. Декларація підніме політичну пріоритетність проблеми сепсису через усвідомлення зростання медичного та економічного тягаря сепсису.
  • Забезпечити адекватне лікування, реабілітаційні засоби та добре підготовлений персонал для невідкладного та тривалого лікування септичних хворих.
  • Сприяти виконанню міжнародних директив з подолання сепсису з метою покращення раннього виявлення та ефективнішого лікування сепсису, а також забезпечення належної профілактики та терапії для всіх людей у світі.
  • Мобілізувати організаторів, щоб націлити стратегії з глобальної профілактики та контролю захворюваності на сепсис на тих, хто цього найбільше потребує.
  • Залучити тих, хто видужав від сепсису, та тих, у кого сепсис забрав рідних і близьких, до планувальних стратегій, спрямованих на зниження захворюваності на сепсис і покращення результатів лікування як на місцевому, так і на національному рівні.

Ключові цілі, які мають бути досягнуті до 2020 року:

Завдяки превентивним стратегіям захворюваність на сепсис знизиться у глобальному масштабі.

До 2020 року захворюваність на сепсис впаде на щонайменше 20% завдяки пропагуванню загальної гігієни, миття рук, чистих пологів, покращенню санітарних умов і харчування, постачанню чистої води та програмам вакцинації для груп ризику в бідних регіонах.

У всіх країнах завдяки пропагуванню та впровадженню систем раннього виявлення захворювання і стандартизованого невідкладного лікування зростуть показники виживання при сепсисі для дітей (включно з новонародженими) і дорослих.

До 2020 року принаймні дві третини систем і спільнот невідкладної терапії та організацій первинної медико-санітарної допомоги в країнах-учасницях підтримають Декларацію та впровадять стандартний скринінг сепсису в програму догляду за хворими з гострими захворюваннями.

До 2020 року у всіх країнах працюватимуть стійкі та ефективні системи вільного доступу до дієвих програм контролю за сепсисом. Усі країни вестимуть моніторинг часу, витраченого на проведення найважливіших основних втручань, введення антимікробних препаратів і внутрішньовенних рідин відповідно до погоджених міжнародних рекомендацій.

Ми плануємо, що до 2020 року показники виживання при сепсисі у дітей (включно з новонародженими) і дорослих покращаться ще на 10% стосовно показників 2012 року. Це буде відслідковуватися і унаочнюватися за рахунок використання реєстрів хворих на сепсис, як продемонструвало запровадження «Руху за виживання при сепсисі» (Surviving Sepsis Campaign – SSC) та "Міжнародної ініціативи з подолання сепсису у дітей" (International Pediatric Sepsis Initiative), призначених для поліпшення ситуації.

Громадськість і професіонали краще розумітимуть та усвідомлюватимуть проблему сепсису

До 2020 року "сепсис" стане повсякденним словом, синонімічним до "потреби у негайному втручанні". Пересічні люди значно краще розумітимуть, якими є ранні ознаки загрози сепсису. Очікування родин стосовно надання медичної допомоги стануть вищими, що зробить менш звичним рутинне запізнення з лікуванням.

До 2020 року всі країни-учасниці сформують потребу стосовно вивчення сепсису професійними медичними працівниками, а також забезпечать включення інформації про сепсис як невідкладний стан у всі відповідні програми університетської та післядипломної підготовки. Виявлення сепсису фаховими медиками як поширеного ускладнення медичних втручань високого ризику значно покращиться, завдяки чому зменшиться число пацієнтів, наражених на ризик.

Доступність належних реабілітаційних заходів покращиться для всіх пацієнтів у світовому масштабі

До 2020 року всі країни-учасниці встановлять стандарти та закладуть ресурси для забезпечення диспансерного спостереження після виписки з лікарні пацієнтів, що перенесли сепсис.

Суттєво покращаться менеджмент глобальної вагомості сепсису, вплив контролю за сепсисом та управлінські заходи

До 2020 року всі країни-учасниці запровадять добровільні чи обов’язкові реєстри хворих на сепсис, які будуть узгоджуватися та доповнювати вимоги міжнародної спільноти, тим самим утверджуючи сепсис як загально медичну проблему. Міжнародна спільнота працюватиме над запровадженням міжнародного реєстру хворих на сепсис.

13 вересня 2012 року

ПРЕС-РЕЛІЗ

Львів – перше з міст України, яке приєдналося до відзначення Всесвітнього дня боротьби із сепсисом. Цього року 13 вересня в світі вперше 140 країн об’єдналися заради того, щоб привернути увагу суспільства до небезпечної хвороби. Сепсис – захворювання, що має інфекційний характер і звичайно протікає в дуже важкій формі. Спровокувати сепсис можуть найрізноманітніші збудники і їхні токсини.

Наше місто – єдине з українських міст, яке приєдналося до цієї глобальної ініціативи, що має за мету в середньостроковій перспективі – до 2020 року зупинити зростання захворюваності на сепсис, сприяти запровадженню міжнародних стандартів його діагностики і лікування, а отже – зменшенню смертності від цього життєво небезпечного захворювання.

«Відзначення Всесвітнього дня боротьби з сепсисом у Львові – це не святкування чергової урочистої дати, а радше оголошення про започаткування системної мобілізації львівської громади на боротьбу з цією грізною недугою.

У рамках приготувань до відзначення цього Дня ми підтримали Всесвітню декларацію про боротьбу з сепсисом і взяли на себе зобов’язання з її реалізації. Це означає, що у Львові, як у більшості розвинених країн світу, буде реалізовуватися глобальний поетапний план з подолання негативних наслідків сепсису, який передбачає досягнення до 2020 року п’яти ключових цілей: 1)включення проблеми сепсису в програму розвитку львівської медицини, 2) забезпечення адекватного лікування, реабілітаційних засобів і добре підготовленого персоналу для невідкладного та тривалого лікування септичних хворих, 3) сприяння виконання міжнародних директив з подолання сепсису з метою покращення раннього виявлення та ефективнішого лікування сепсису, 4) мобілізування організаторів, задля націлення локальної стратегії з профілактики та контролю захворюваності на сепсис на тих, хто цього найбільше потребує, 5) залучення тих, хто видужав від сепсису, та тих, у кого сепсис забрав рідних і близьких, до планувальних стратегій, спрямованих на зниження захворюваності на сепсис і покращення результатів лікування», - наголосив начальник управління охорони здоров’я Володимир Зуб.

До слова, як зауважив професор Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Ігор Герич, Львів традиційно займає в державі провідні позиції в царині наукового опрацювання та фахового лікування сепсису. «Власне у Львові майже десять років тому на першій в Україні конференції «Хірургічний сепсис» у вітчизняну медичну практику було запроваджено міжнародні критерії R.Bone своєчасної діагностики сепсису. Результатом багатолітньої науково-практичної діяльності Львівського гнійно-септикологічного центру, розташованої в Комунальній міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги, стало розпрацювання ефективних локальних протоколів лікування цієї патології, які попри відсутність державних стандартів, ґрунтуються на міжнародних консенсусних підходах і дозволять львівським медикам добиватися ефективних, співрозмірних з європейськими, результатів лікування цієї недуги. Приєднання Львова до відзначення Дня боротьби з сепсисом і підтримка Всесвітньої декларації про боротьбу з цією хворобою для пересічного мешканця буде означати необхідне підвищення інформованості про цю смертельно небезпечну недугу, правила її профілактування і раннього виявлення, а в разі потреби – можливість отримати гарантовано ефективну, на рівні міжнародних стандартів, кваліфіковану медичну допомогу», - наголосив професор Ігор Герич.

Серед першочергових заходів, присвячених Дню боротьби з сепсисом, у Львові – компанія з запровадження заходів, передбачених Декларацією, в медичних установах Львова, спільні з Гарвардською медичною школою (Бостон, США) і Львівським національним медичним університетом імені Данила Галицького навчання для фахівців (21 вересня), формування та запровадження з 1 січня 2013 року локального реєстру хворих на сепсис, тощо.

Довідка

Сепсис є одним із найпоширеніших і несвоєчасно діагностовуваних захворювань як у високорозвинених державах, так і в країнах, що розвиваються. У світі щорічно від сепсису потерпають від 20 до 30 мільйонів пацієнтів, з яких понад 6 мільйонів випадків припадає на неонатальний період і період раннього дитинства, і понад 100 тис. випадків – на материнський сепсис. Щокілька секунд у світі сепсис забирає життя однієї людини.

Незважаючи на значну поширеність, для загалу сепсис є невідомою хворобою і часто помилково трактується як «зараження крові». Сепсис виникає, коли реакція організму на інфекцію спричиняє ураження власних тканин та органів. Це може призвести до шоку, множинної недостатності органів та смерті, особливо при пізньому виявленні та несвоєчасному лікуванні. Незважаючи на досягнення сучасної медицини, включно з вакцинами, антибіотиками і невідкладною допомогою, сепсис і надалі залишається основною причиною смерті від інфекцій – з показником лікарняної смертності 30-60%.

Основними ознаками сепсису є підвищення або зниження температури тіла, задишка (швидке або поверхневе дихання), пришвидшене серцебиття (тахікардія) і загальна слабкість (втомлюваність, відсутність апетиту, безсоння, нудота, блювота, головний біль, підвищена дратівливість чи загальмованість), які виникають на фоні будь-якого захворювання, спричиненого бактерійними інфекціями (фурункул, гнійник, пневмонія, цистит, стоматит та ін.) .

Результати лікування сепсису напряму пов’язані зі своєчасністю його виявлення: чим раніше діагностується сепсис, тим кращі результати його лікування. При пізньому зверненні за медичною допомогою чи несвоєчасній діагностиці смертність при цій недузі може складати 70-100% (тобто помирають 7 або 10 з 10-ти хворих).


вверх
Всі права захищені © 2010-2021