12 травня 2014 року в комунальній 2-ій міській поліклініці відбулося святкування Міжнародного дня медичної сестри.
З вступним словом про історію святкування Міжнародного дня медичної сестри виступила старша акушерка жіночої консультації Рафальська О.О.:
«Медсестра – це звучить гордо!!!
В історії цивілізації медицина має гарну і багату історію. Традиційно її визначають як покликання, як мистецтво, як служіння людині в потребі. Медсестринство виникло з традиційних форм опіки і лікування. Таким чином, медсестринство розглядається як гуманна і фундаментальна діяльністю.
12 травня 1965 року у світі визнано професійне свято – Міжнародний день медичної сестри, яке відзначають медичні сестри всього світу – це понад 9 млн.
Основоположниця сестринської справи Флоренс Найтінгейл ( 12.05.1920 - 1910) – одна з найбільш освічених і непересічних особистостей часів Вікторіанської Англії. Жінка, котра народилась майже два століття тому й усі своїх дев’яносто років присвятила праці медичною сестрою в багатьох країнах світу, першою збагнула необхідність реформи в медичній освіті, без якої будь-який прогрес у лікуванні хворих може бути зведений нанівець. Саме вона вперше у світовій історії організувала школу медичних сестер як автономний світський навчальний заклад із власними фондами та керівною радою, а не як під структуру лікарні, й уперше застосувала наукові методи у вирішенні проблем сестринської справи. І саме Флоренс Найтінгейл перша заявила, що сестринська справа має бути незалежною, самостійною і почесною професією, суміжною з медичною, а не підпорядкованою їй. І тому саме день народження – 12 травня – вважається Міжнародним днем медичної сестри. Школа Флоренс Найтінгейл стала першою в світовій практиці моделлю підготовки управлінської та педагогічної ланки сестринського персоналу. Флоренс Найтінгейл вважала сестринську справу вартою поваги, необхідною та відповідальною спеціальністю, яка вимагає душевного та фізичного загартування, а також уміння тверезо мислити в складних ситуаціях. Вона наполягала на тому, щоб у сестринських школах викладали медичні сестри, а керівництво ними в шпиталях також взяли на себе спеціально навчені дипломовані медичні сестри.
Вона писала:«…Догляд за хворими – це таке ж мистецтво, як і живопис та скульптура. Але яка різниця між роботою з каменем і полотном у порівнянні з роботою над живим організмом! Мистецтво догляду є самим високим з мистецтв. Тому найстрашніша небезпека, яка йому загрожує – це небезпека перетворення на звичне ремесло»
Усе своє довге і великодушне життя Мати Тереза присвятила найбільш нещасним і незахищеним серед нас – бідним, голодним, невиліковно хворим і вмираючим у самотності та стражданнях. Кожен ранок цієї жінки розпочинався з молитви св.. Франциска Асизького: «Господи! Дай мені сили Втішати, а не бути втішеним, Розуміти, а не бути зрозумілим, Любити, а не бути любимим. Бо тільки коли ми віддаємо, ми отримуємо. А прощаючи, знаходимо собі прощення»
Вона любила говорити: « У кожній людині я бачу Христа. А оскільки Христос назавжди один, то для мене в кожній конкретний момент - це той, хто стоїть переді мною, хто потребує моєї допомоги». Лейтмотивом її вчення і подвижництва були слова Христа: Оскільки ви зробили це одному з Моїх братів, то зробили мені»
Вона розповідала: « Мене часто запитують: коли зникнуть голод, бідність, хвороби на землі? Відповідь одна - тоді, коли ти і я почнемо ділитися. А щоб полюбити бідного, ми самі повинні стати бідними… Найгірші захворювання сьогодні – не проказа, СНІД або туберкульоз, а швидше, почуття непотрібності та самотності»
Все це вже історія, але незмінним залишається одне - відданість своєму обов’язку, дбайливість про хвору людину, прояв щирого милосердя до кожного пацієнта, що входить до професійного обов’язку медичної сестри і по сьогоднішній день.
З’являючись на світ, людина вперше відчуває тепло людських рук – рук лікаря і акушерки, через усе життя проносить турботливе ставлення медичних сестер, які допомагають справитись з недугом та зберегти здоров’я усієї родини. Адже медсестри – це ті люди, яким цілодобово приходиться спілкуватись з хворими, полегшувати їх страждання, здійснювати призначене лікарем лікування, повертати працездатність. Зберігати життя і просто зігрівати теплим словом, ніжністю, любов’ю.»
З привітальним словом виступили головний лікар Токарєва Т.П., заступник головного лікаря з медичної частини Копачевська Л.І., головна медсестра Германюк М.М та голова профкому Стець Р.В.
Нагороджено почесними грамотами управління охорони здоров’я Львівської міської ради:
Федорович Ольгу, старшу медичну сестру сімейного відділення № 1
Баб’як Оксану, старшу медичну сестру отоларингологічного відділення.
Низький уклін, шана і щира подяка всім вам, дорогі наші медичні сестрички!
|
