З метою профілактики та раннього виявлення у населення м.Львова гепатитів В і С та у зв'язку з відзначенням Всесвітнього дня боротьби з вірусними гепатитами (28 липня) спільно з Всеукраїнською громадською організацією "Фундація медичного права та біоетики України"у Львові з 25 по 29 липня 2016 року проводиться інформаційна кампанія з профілактики та раннього виявлення гепатитів В і С


                        Гепати́т C (також — вірусний гепатит С) — інфекційне захворювання, яке спричинює вірус гепатиту C (HCV) і уражає як печінку, так й інші внутрішні органи та тканини лімфоїдного та нелімфоїдного походження (зокрема, кістковий мозок, щитоподібну залозу тощо). Інфекція часто перебігає безсимптомно, але хронічна інфекція призводить до утворення фіброзу в печінці і в кінцевому результаті до цирозу, чи раку печінки (гепатокарциноми). Зараження відбувається парентерально, від прямого попадання вірусу з крові у кров, під час внутрішньовенного вживання наркотиків, чи при переливанні крові, внаслідок погано стерилізованого медичного обладнання. Вірус зберігається в печінці у близько 85 % інфікованих. Стандартно гепатит C лікують за допомогою противірусної терапії, і 50—80 % людей, що проходять таке лікування, видужують.Вакцину проти гепатиту С поки що не створили.

           Гепатит C часто не має симптомів, але хронічна інфекція може спричинити прогресуючий фіброз печінки, а за кілька років — цироз. При прогресуванні цирозу виникає печінкова недостатність, може іноді розвиватися цироз-рак печінки. Через розширення вен стравоходу та шлунку імовірне виникнення смертельної кровотечі.                         

            Пегільовані інтерферони і рибавірин — були десятки років стандартними ліками від гепатиту С. Але в останні роки їх все більше заміщають у лікуванні гепатиту С нові препарати, які в основі своїй не мають інтерферонів та рибавірину. Хворі на цироз чи рак печінки потребують трансплантації печінки, але після трансплантації вірус, як правило, повертається.


       Механізм передачі

Найпоширеніший шлях передачі у розвинутих країнах — це внутрішньовенне введення наркотиків (ВВН). У країнах, що розвиваються, основними методами передачі є переливання крові та небезпечні медичні процедури Причина передачі у 20 % випадків невідома, але у більшості з цих випадків найбільш вірогідною причиною є ВВН, татуювання та пірсинг, статеві звя’зки. Передача гепатиту C від інфікованої матері до дитини відбувається у менше, ніж 10 % випадків вагітності.

Речі для особистого догляду, такі як бритви, зубні щітки, засоби для манікюру та педикюру, можуть контактувати з кров'ю. Ділитися ними ризиковано через можливість зараження на HCV.Людям потрібно уважніше ставитись до порізів, подряпин та інших кровотеч. HCV не розповсюджується через звичайні контакти, наприклад, обійми, поцілунки чи спільне використання кухонного приладдя.

 

        Клінічні прояви

Гостру форму клінічного перебігу при гепатиті C відмічають лише у 15 % випадків зараження. Симптоми дуже часто помірні та нечіткі, включаючи знижений апетит, втому, нудоту, біль у м'язах та суглобах, а також втрату ваги. В окремих випадках гострої інфекції розвивається жовтяниця. Гостра інфекція минає без лікування у 10-50 % хворих, а у молодих жінок набагато частіше, ніж у решти населення.

 

        Хронічна інфекція

У 80 % інфікованих розвивається хронічне запалення. У більшості симптоми мінімальні або ж і зовсім відсутні протягом перших десятиліть хвороби,хоча хронічний гепатит C може асоціюватися з утомою.Гепатит C — перший чинник цирозу та раку печінки серед інфікованих людей протягом багатьох років. 10-30 % інфікованих через 30 років набувають цирозу. На цироз часто хворіють інфіковані вірусом гепатиту B чи ВІЛом, алкоголіки, особи чоловічої статі. Ризик набути раку печінки у хворих на цироз збільшується у 20 разів, щорічний показник — 1—3 %. Ризик для алкоголіків зростає у 100 разів. Гепатит C спричиняє цироз у 27 % випадків та у 25 % — рак печінки.

Цироз печінки призводить до високого кров'яного тиску у судинах печінки (портальна гіпертензія), накопичення рідини у черевній порожнині, швидкої появи синців та кровотечі, варикозного розширення судин, що особливо небезпечно при формуванні такого процесу в шлунку та стравоході, жовтяниці (пожовтіння шкіри), а також до ушкодження мозку у вигляді печінкової енцефалопатії


          Аналізи крові

Аналіз на гепатит C звичайно починають з аналізу крові для виявлення наявності антитіл до HCV, застосовуючи іммуноферментний аналіз. Якщо результат буде позитивним, то проводиться повторний аналіз для підтвердження результатів іммуноаналізу та визначення ступеня важкості. Аналіз на рекомбінантний іммуноблот підтверджує іммуноаналіз, а полімеразна ланцюжкова реакція РНК НCV визначає ступінь важкості. У разі, якщо РНК не виявлено, а іммуноблот — позитивний, це означає, що особа вже мала інфекцію, але позбулась її завдяки лікуванню чи без усякого втручання; якщо ж іммуноблот негативний — іммуноаналіз не вірний. Для того, щоб отримати позитивний іммуноаналіз, треба досліджувати інфекцію від шести до восьми тижнів.

           Ферменти печінки дуже мінливі під час початкової стадії інфікування;у середньому їхня кількість починає зростати на сьомому тижні інфікування.За ферментами печінки досить важко визначити ступінь важкості хвороби.

                        

     

вверх
Всі права захищені © 2010-2011                                    Дизайн-студія "ЛесКомСервіс"                                   lks_design@ukr.net